I. Відразу зазначу, що профільного закону, що регулює цю сферу правовідносин, в Україні досі не існує.
Однак, як вам відомо, норми Конституції України є нормами прямої дії, а ч. 1 ст. 39 Конституції України передбачено, що громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.
Таким чином, ч. 1 ст. 39 Конституції закріплений повідомчий, а не дозвільний характер проведення мирних зібрань. Це означає, що громадяни мають лише завчасно повідомити орган місцевого самоврядування про проведення мирного зібрання (детальне тлумачення даного права наведено в рішенні Конституційного Суду України від 19 квітня 2001 року № 4-рп/2001).
II. Частиною 1 ст. 38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (в нашому випадку це Київська міська державна адміністрація) належать вирішення відповідно до закону питань про проведення зборів, мітингів, маніфестацій і демонстрацій, спортивних, видовищних та інших масових заходів; здійснення контролю за забезпеченням при їх проведенні громадського порядку.
III. При цьому, ч. 2 ст. 39 Конституції визначено, що обмеження щодо реалізації права мирного зібрання може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку – з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей.
Це означає, що органу місцевого самоврядування надано право звернутися до суду з позовом до заявника проведення мирного зібрання про заборону мирного зібрання, якщо даний орган вважає, що дане мирне зібрання (або окремі його заплановані заходи) суперечать Закону, або порушуватимуть громадський порядок. Лише в такий спосіб (рішення суду про заборону проведення мирного зібрання, чи окремих його заходів) може бути заборонено проводити мирні зібрання.
IV. При цьому, процесуальний порядок звернення органу місцевого самоврядування з відповідним позовом передбачений статтею 280 Кодексу адміністративного судочинства України:
1. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування негайно після одержання повідомлення про проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій тощо мають право звернутися до окружного адміністративного суду за своїм місцезнаходженням (в нашому випадку – Окружний адміністративний суд міста Києва) із позовною заявою про заборону таких заходів чи про встановлення іншого обмеження права на свободу мирних зібрань (щодо місця чи часу їх проведення тощо).
2. Копію позовної заяви та доданих до неї документів позивач додатково надсилає на адресу електронної пошти, зазначеної в повідомленні про проведення мирного зібрання, та оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті. До позовної заяви позивачем додаються докази виконання вимог цієї частини.
4. Позовна заява, яка надійшла пізніше ніж за 24 години до часу проведення заходів, визначених частиною першою цієї статті, залишається без розгляду.
5. Адміністративна справа про заборону або встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань вирішується судом протягом двох днів після відкриття провадження у справі, а в разі відкриття провадження менш як за два дні до проведення відповідних заходів – невідкладно.
7. Позивач повинен обґрунтувати необхідність встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань у демократичному суспільстві та пропорційність запропонованого у позові способу обмеження.
9. Суд задовольняє вимоги позивача в інтересах національної безпеки та громадського порядку в разі, якщо визнає, що проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань може створити реальну небезпеку заворушень чи вчинення кримінальних правопорушень, загрозу здоров’ю населення або правам і свободам інших людей. У разі встановлення обмеження права на свободу мирних зібрань суд повинен обґрунтувати у постанові необхідність встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань, а також пропорційність способу такого обмеження.
Якщо для досягнення цілей такого обмеження достатньо застосувати менш обтяжливий для відповідача спосіб обмеження, ніж запропонував позивач, суд зобов’язаний його застосувати.
V. В нашому випадку, ініціативною групою було завчасно подано до Київської міської державної організації повідомлення про проведення мирного зібрання 29.05.2020 року з детальним планом проведення цього мітингу.
Таким чином, на Київську міську державну адміністрацію законом покладається обов’язок організувати та забезпечити порядок на нашому мітингу 29.05.2020 року, зокрема, за допомогою сил Національної поліції (обов’язок повідомлення поліції покладається також на КМДА).
Як вже було зазначено вище, у разі незгоди КМДА з нашим правом на проведення 29.05.2020 мітингу або з окремою його частиною (час початку/маршрут руху/встановлення наметів і т.д.), у останнього є право звернутися з позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва, де відповідачем буде член ініціативної групи, який подавав повідомлення про проведення мітингу.
При цьому, такий позов може бути подано не пізніше, ніж за 24 години до часу проведення заходів, тобто в нашому випадку – до 09:00 год. 28.05.2020 року.
Станом на сьогоднішній день такий позов подано не було, а отже КМДА погоджено наше право на проведення мітингу 29.05.2020 року і права заважати проведенню мітингу (чи, наприклад, встановлювати намети) у КМДА, Національної поліції, чи у когось іншого – НЕМАЄ.
VI. Разом з тим, ініціативна група закликає не порушувати громадського порядку, не вчиняти насильницькі дії та дотримуватися протиепідеміологічних (карантинних) заходів, встановлених постановами Кабінету Міністрів України.