Друзі!

Вже довгий час деякі недолугі люди називають нас проплаченими активістами та іншими поганими словами. Нас звинувачують у жадібності (мовляв “купилися на дешеві квартири, тепер начувайтеся”) говорять про різне… Але у кожного інвестора своя історія. Історія вибору та важкої праці, бо гроші не падали нам з неба. А ще історія про силу духу, віру та боротьбу. Бо майже два місяці ми боремося за свої права у наметах в самому центрі столиці європейської держави. Чи не ганьба це для Києва та України, пане Кличко та пане Зеленський?

Сьогодні ми розпочинаємо на сайті нову рубрику. Це рубрика про історії інвесторів банку Аркада, про реальних, живих людей, разом з якими ви ходите на роботу та їздите у метро. Людей, які разом з вами стоять в чергах в маркеті і аптеці, та які за кілька тижнів разом з вами поведуть дітей до школи.

Кожен з нас важко працював, щоб зібрати гроші на купівлю житла, хтось продав квартири з надією розширитися чи переїхати ближче до рідних. А хтось ще досі платить кредит і платитиме його ще довго за житло, якого немає…

Хто така Юля знають майже всі інвестори, хто хоч раз чергував у наметах. Здається, що ця тендітна жвава дівчина приховує в собі маленьку частинку безкінечного вічного двигуна, якого вистачає на все: на роботу, дітей, родину, затишок та наведення порядку у наметових, на флешмоби та пронизливі, відчайдушні листи до майбутніх сусідів, які заставляють не здаватися та не опускати руки.

Послухаймо історію Юлі.

«Мене звати Юлія. В 2014 році, коли почалися активні бойові дії на Сході України, я разом з шестирічною донькою приїхала в Київ, а чоловік взяв участь в АТО. Ніхто з нас не був готовий до війни. Але сталося, як сталося. Дім лишився в іншому місті на Сході України, чоловік 2 роки служив і всі свої “атошні” гроші переводив нам. Я докладала свою зарплату і ми збирали гроші на вже другу власну домівку.

Через 2 з половиною роки, в лютому 2017року, ми назбирали на перший внесок по іпотеці і під акцію “Квартира для героя”, що давала 10% знижку, принесли все, що мали в Аркаду, проінвестував квартиру в Патріотиці.

Чому в Аркаду?.. Наші друзі вже живуть в Патріотиці. Аркада на той час була визнана найнадійнішимим забудовником: бездоганна історія будівництва, жодного недострою, всі документи в порядку, ще й доволі бюджетне житло.

Майже рік ми платили кредит. Весь час, після повернення чоловіка додому він працював на двох роботах. Вдень – інженер, вночі – вантажник. Це дало нам можливість погасити кредит.  Наразі затримка здачі будинку під заселення вже більше півтора року, а моя родина вже шість років вимушена жити в крихітній кімнаті гуртожитку.

Кілька місяців тому чоловік звільнився з нічної роботи, коли почалося “наметове” життя…

От така історія. Як в пісні – “В мене немає дому”…»

Нажаль, історія Юлі не поодинока. Таких історій у скарбничці інвесторів банку Аркада 13000. Саме 13000 родин залишилися без грошей і без квартир.

Ми не вкладали у дешеве житло. Ми інвестували в квартири, які мали середню ціну на ринку. Ми інвестували в забудовника, який мав всі дозвільні документи, та більш ніж 25-річну історію будівництва у місті і величезну кількість зданих об’єктів. Ми сплатили податки на користь держави. Ми вкладали в банк в високими рейтингами… Але, нажаль, в нашій країні всього цього виявилось недостатньо. І зараз ми не маємо ні грошей, ні квартир.

Завершити розповідь хотілося б ще однією цитатою Юлі:

«Любі мої майбутні сусіди!

Я щиро дякую кожному з вас за вчора, за сьогодні і за кожен день вашої підтримки, вашої волі до перемоги! Раніше я вірила, що ми отримаємо свої квартири. Тепер я точно знаю, що буде саме так. Навіть не спільна біда, як зупинка будівництва, є нашою мотивацією відстоювати свої права. Повага один до одного, кожен із нас – це і є мотивація! Я пишаюся знайомством з такими людьми, особистостями!

Ми обов`язково переможемо!»